#90днівПишиСильно | Русалонька і капітан Джек Сперроу

— Хоч і знаєш ти море, але не так добре, як знаю його я… Далеко, у відкритому морі вода нагадує ранок на волошковому полі: блиск роси на синіх пелюстках заворожує і заманює. Якщо вдивлятися в сяйво води, то поступово забуваєш, що там глибоко, – вона загадково посміхнулася. – Так глибоко, що навіть якір твого корабля не дістане дна.

Він лежав на камені близько невеликого острова, де ніхто не жив, окрім диких птахів, і слухав її історію.

— Якби хтось взяв і поставив одна на одну тисячі дзвіниць, може тоді остання з них змогла б показатися на поверхні.

Він продовжував лежати і дивитися на зірки.

— Саме там внизу я й живу. Разом зі своїм батьком, сестрами, бабусею й іншими русалками, водяними.

Він підняв голову і скептично зиркнув на неї своїми чорними очима.

— Я думав, на дні лише голий пісок і скелети бідолашних мореплавателів.

— Звичайно, ні. Там ростуть неймовірної краси дерева, вогненно-червоне і темно-блакитне листя яких коливається при найменшому русі води, а плоди сяють, наче золото. Квіти настільки барвисті, як палаючі вогні, що аж сліплять очі. Кожного ранку біля них танцюють рожеві медузи. Навколо цієї величі плавають риби. Часом здається, що вони перескакують з гілки на гілку, наче пташки. Земля заслана килимом із дрібного з ледь блакитним відтінком піску, схожим на сірчане полум’я. Серед цієї пишності й стоїть палац мого батька.

Вона почала із захватом описувати стіни, збудовані з коралів, по котрим плелися живі квіти; потім згадала про великі гостроверхі вікна виготовлені з найпрозорішого бурштину. Через ці вікна частенько впливали до палацу рибки, яких можна годувати з руки.

— А дах вкривають сотні мушель. І коли настає прилив, вони відкриваються: тоді з кожної мушлі визирає перлинка. Їхнє сяйво можна порівняти із цим нічним небом з мільйонами зірок.

— Циць! – різко обірвав її той, що лежав на камені.

Він підскочив і, тикнувши пальцем у темряву, проговорив:

— Я бачу корабель.

Русалонька озирнулася й теж запримітила корабель, що плив на відстані кілька десятків миль від острова.

— Але він далеко.

Надівши свій капелюх, чоловік подивився на виблискуючу краплину надії у нічному морі, потім зиркнув на Русалоньку – і голосно промовив:

— Я – капітан Джек Сперроу! І ти віднесеш мене до корабля!

А через секунду додав:

— Ну, а я щось подарую тобі.

І закліпав очима, наче принцеска.

— По-перше, у тебе немає зараз корабля. А по-друге, ти взагалі нічого не маєш, – здивовано відповіла Русалонька.

—Хм. Це тобі так здається.

Джек, озирнувшись навколо, знову звернувся до Русалоньки:

— Я дарую тобі цей острів.

Вона засміялася, розуміючи, що капітан намагається її надурити. І запропонувала свій варіант обміну:

— Ні. Ти допоможеш мені відшукати принца й розповіси йому про мене, а інакше – не плавати тобі більше морями, бо я тебе скрізь знайду…

— Зрозумів, зрозумів, зрозумів, – перервав її капітан. – Ох, це нерозділене кохання! Згода. Неси мене скоріше на корабель.

І він завмер, очікуючи, що Русалонька візьме його на руки і попливе з ним до корабля. Але вона натякнула йому, що вона, по-перше, дівчина, а по-друге, русалка.

— Як я маю тебе звідти знімати?

У відповідь пролунало лише охання капітана, після чого він, взявши в руки шпагу, пістолет і свій капелюх, спустився у воду. Русалонька підхопила його і з легкістю понесла по морю до корабля.

Так капітан Джек Сперроу врятувався із безлюдного острова, на якому його залишив колись Гектор Барбосса.

Через деякий час, коли Джек повернув собі корабель «Чорну перлину», він зустрів Русалоньку в морі і повідав їй ім’я принца та місто, в якому той жив.

Більше ні Русалонька, ні капітан Джек Сперроу не зустрічалися в своєму житті.

Та все-таки, іноді милуючись морськими хвилями, капітан згадував милу посмішку тої, що його врятувала, навіть не здогадуючись, що її немає серед живих.

 

Автор цього тексту: Багіра Ожеховська.

Автор казки “Русалонька”: Ганс Х. Андерсен.

Автори образу Джека Сперроу: Террі Россіо, Тед Елліот, Джонні Депп та ін.

 

Творіть, пишіть, любіть.

З повагою до вас,

Ваша Божеховчік!

kiss
Посилання на зображення http://pre02.deviantart.net/11c3/th/pre/i/2013/176/9/6/captain_jack_sparrow_and_mermaid__by_bormoglot-d6alzvf.jpg

Fatal error: Call to undefined function the_post_navigation() in /home/first10/bozhehovchik.com.ua/www/wp-content/themes/easyblog/single.php on line 23